Recently corrected public entries
👉 Register to view more posts, get corrections on your writing and correct others.Jan. 28, 2025
エルフェル塔
エルフェル塔
1889年、パリに一つの塔が建てられました。
それはエッフェル塔と呼ばれました。
その塔は、エンジニアのギュスターヴ・エッフェルによって設計されました。
それは万国博覧会のために建てられました。
塔の高さは300メートルでした。
当時としては、それは記録的な高さでした。
多くの人々は、その塔を嫌っていました。
彼らはそれを醜いと呼びました。
芸術家や作家たちは抗議文を書きました。
彼らは、その塔がパリを台無しにしていると主張しました。
しかし、ギュスターヴ・エッフェルは自分のプロジェクトを信じていました。
その塔は2年で完成しました。
オープニングには何千人もの人々が訪れました。
時が経つにつれ、その塔は人気を博すようになりました。
人々はそれを賞賛するようになりました。
今では、エッフェル塔はパリの象徴です。
毎年何百万人もの観光客が訪れています。
Jan. 28, 2025
Elfel-Turm
Elfel-Turm
1889 wurde in Paris ein Turm gebaut.
Er wurde Eiffelturm genannt.
Der Turm wurde vom Ingenieur Gustave Eiffel entworfen.
Er wurde für die Weltausstellung gebaut.
Der Turm war 300 Meter hoch.
Das war damals ein Rekord.
Viele Menschen hassten den Turm.
Sie nannten ihn hässlich.
Künstler und Schriftsteller schrieben Protestbriefe.
Sie sagten, der Turm würde Paris ruinieren.
Aber Gustave Eiffel glaubte an sein Projekt.
Der Turm wurde in zwei Jahren gebaut.
Tausende Menschen kamen zur Eröffnung.
Mit der Zeit wurde der Turm immer beliebter.
Die Menschen begannen, ihn zu bewundern.
Heute ist der Eiffelturm ein Symbol für Paris.
Jedes Jahr wird er von Millionen Touristen besucht.
Jan. 28, 2025
Золота малина.
Золота малина.
Оля жила в маленькому селі на краю лісу.
Щоранку вона брала свій кошик і йшла в ліс збирати ягоди.
Сьогодні був особливий ранок.
Оля чула, що в лісі росте рідкісна ягода - золота малина.
Вона вирішила знайти цю ягоду.
Оля йшла знайомими стежками.
Раптом вона помітила, що ліс став незвичайним.
Дерева стали вищими.
Трава почала світитися.
Оля продовжувала йти, поки не побачила старий кам'яний міст.
Міст був покритий мохом.
Під мостом текла прозора річка.
Оля вирішила пройти по мосту.
Коли вона дійшла до іншого боку, перед нею з'явилися дивні двері.
Вони були невидимими, але Оля могла відчути їх рукою.
Двері відчинилися, і Оля опинилася в чарівному саду.
У саду росли незвичайні рослини.
Там були рожеві гриби й блакитні квіти.
Оля побачила кущ із золотою малиною.
Вона підійшла до куща й акуратно зірвала ягоду.
Щойно вона її взяла, навколо неї почали літати маленькі світлячки.
Оля зрозуміла, що цей сад був чарівним.
Вона відчула радість у серці.
Раптом перед нею з'явився старий чоловік.
Він сказав:
- Ти знайшла золоту малину.
- Але пам'ятай, якщо ти візьмеш ягоду, ти маєш зробити добру справу.
Оля кивнула.
Вона повернулася в село.
На шляху вона побачила старе кошеня.
Кошеня було заблукалим.
Оля взяла його на руки.
Вона відвела кошеня додому.
Щойно Оля повернулася додому, золота малина в її кошику почала світитися яскравіше.
Оля зрозуміла, що зробила правильний вибір.
Відтоді Оля часто приходила в чарівний сад.
Щоразу вона йшла туди з добрими намірами.
Золота малина стала для неї символом доброти.
Jan. 28, 2025
Framboesas douradas.
Framboesas douradas.
Olya vivia numa pequena aldeia na orla da floresta.
Todas as manhãs pegava no seu cesto e ia para a floresta apanhar bagas.
Hoje era uma manhã especial.
Olya tinha ouvido dizer que havia uma baga rara a crescer na floresta - a framboesa dourada.
Decidiu ir à procura dessa baga.
Olya percorreu os caminhos que lhe eram familiares.
De repente, reparou que a floresta se tinha tornado invulgar.
As árvores tornaram-se mais altas.
A relva começou a brilhar.
Olya continuou a andar até ver uma velha ponte de pedra.
A ponte estava coberta de musgo.
Um rio límpido passava por baixo da ponte.
Olya decidiu atravessar a ponte.
Quando chegou ao outro lado, apareceu uma porta estranha à sua frente.
Era invisível, mas Olya conseguia senti-la com a mão.
A porta abriu-se e Olya deu por si num jardim mágico.
Havia plantas invulgares a crescer no jardim.
Havia cogumelos cor-de-rosa e flores azuis.
Olya viu um arbusto com framboesas douradas.
Dirigiu-se ao arbusto e apanhou cuidadosamente uma baga.
Assim que a apanhou, pequenos pirilampos começaram a voar à sua volta.
Olya apercebeu-se de que este jardim era mágico.
Sentiu alegria no seu coração.
De repente, apareceu um velhote à sua frente.
Disse-lhe:
- Encontraste a framboesa dourada.
- Mas lembra-te, se ficares com a baga, tens de fazer uma boa ação.
Olya acenou com a cabeça.
Regressou à aldeia.
No caminho, viu um gatinho velho.
O gatinho estava perdido.
Olya pegou nele ao colo.
Levou o gatinho para casa.
Assim que Olya chegou a casa, as framboesas douradas que tinha no cesto começaram a brilhar mais intensamente.
Olya apercebeu-se de que tinha feito a escolha certa.
Desde então, Olya ia muitas vezes ao jardim mágico.
Ia lá sempre com boas intenções.
As framboesas douradas tornaram-se para ela um símbolo de bondade.
Jan. 28, 2025
Złote maliny.
Złote maliny.
Olya mieszkała w małej wiosce na skraju lasu.
Każdego ranka brała koszyk i szła do lasu zbierać jagody.
Dzisiejszy poranek był wyjątkowy.
Olya słyszała, że w lesie rośnie rzadka jagoda - złota malina.
Postanowiła znaleźć tę jagodę.
Olya szła znajomymi ścieżkami.
Nagle zauważyła, że las stał się niezwykły.
Drzewa stały się wyższe.
Trawa zaczęła świecić.
Olya szła dalej, aż zobaczyła stary kamienny most.
Most był pokryty mchem.
Pod mostem płynęła czysta rzeka.
Olya postanowiła przejść przez most.
Kiedy dotarła na drugą stronę, pojawiły się przed nią dziwne drzwi.
Były niewidoczne, ale Olya wyczuła je ręką.
Drzwi otworzyły się i Olya znalazła się w magicznym ogrodzie.
W ogrodzie rosły niezwykłe rośliny.
Były tam różowe grzyby i niebieskie kwiaty.
Olya zobaczyła krzak ze złotymi malinami.
Podeszła do krzewu i ostrożnie zerwała jagodę.
Gdy tylko ją zerwała, wokół niej zaczęły latać małe świetliki.
Olya zdała sobie sprawę, że ten ogród jest magiczny.
Poczuła radość w sercu.
Nagle pojawił się przed nią starzec.
Powiedział:
- Znalazłaś złotą malinę.
- Ale pamiętaj, jeśli weźmiesz jagodę, musisz zrobić dobry uczynek.
Olya skinęła głową.
Wróciła do wioski.
Po drodze zobaczyła starego kotka.
Kociak się zgubił.
Olya wzięła go na ręce.
Zabrała go do domu.
Gdy tylko Olya dotarła do domu, złote maliny w jej koszyku zaczęły świecić jaśniej.
Olya zdała sobie sprawę, że dokonała właściwego wyboru.
Od tego czasu Olya często przychodziła do magicznego ogrodu.
Za każdym razem szła tam z dobrymi intencjami.
Złote maliny stały się dla niej symbolem dobroci.
Jan. 28, 2025
黄金色のラズベリー
黄金色のラズベリー
オリャは森のはずれの小さな村に住んでいました。
毎朝、オリャはかごを持って森へベリー摘みに出かけました。
今日は特別な朝でした。
オリャは森に珍しいベリー、黄金色のラズベリーが生えていると聞いたことがありました。
彼女はそのベリーを見つけようと決めました。
オリャは見慣れた小道を歩きました。
突然、森がいつもと違っていることに気づきました。
木々は背が高くなり、
草は光り始めた。
オリーヤは歩き続け、古い石橋を見つけた。
橋は苔に覆われていた。
橋の下には澄んだ川が流れていた。
オリーヤは橋を渡ることにした。
向こう岸に着くと、目の前に不思議な扉が現れた。
見えないが、オリーヤは手で感じることができた。
ドアが開き、オリーヤは魔法の庭に立っていました。
庭には変わった植物が生えていました。
ピンクのキノコや青い花がありました。
オリーヤは黄金色のラズベリーが生えている茂みを見つけました。
茂みに行き、慎重に実をひとつ摘みました。
摘んだとたん、小さなホタルが彼女の周りを飛び始めました。
オリーヤは、この庭が魔法の庭であることに気づきました。
彼女は心の中で喜びを感じました。
すると突然、目の前に老人が現れました。
老人は言いました。
「君は黄金のラズベリーを見つけたね。
でも、覚えておきなさい。もしその実を取るなら、善行をしなければならないよ。
オリーヤはうなずきました。
そして村に戻りました。
その途中、年老いた子猫を見つけました。
子猫は迷子になっていたのです。
オリーヤは子猫を抱き上げました。
子猫を家に連れて帰りました。
オリーヤが家に着くとすぐに、彼女のかごの中の黄金色のラズベリーが明るく輝き始めました。
オリーヤは自分が正しい選択をしたことに気づきました。
それ以来、オリーヤは魔法の庭によく来るようになりました。
行くたびに、彼女は善意を持ってそこへ行きました。
黄金色のラズベリーは、彼女にとって親切の象徴となりました。
Jan. 28, 2025
Lamponi dorati.
Lamponi dorati.
Olya viveva in un piccolo villaggio ai margini della foresta.
Ogni mattina prendeva il suo cestino e andava nella foresta a raccogliere bacche.
Oggi era una mattina speciale.
Olya aveva sentito dire che nella foresta cresceva una bacca rara: il lampone d'oro.
Decise di trovare questa bacca.
Olya camminava lungo i sentieri familiari.
Improvvisamente notò che la foresta era diventata insolita.
Gli alberi erano diventati più alti.
L'erba cominciò a brillare.
Olya continuò a camminare finché non vide un vecchio ponte di pietra.
Il ponte era ricoperto di muschio.
Sotto il ponte scorreva un fiume limpido.
Olya decise di attraversare il ponte.
Quando raggiunse l'altro lato, una strana porta apparve di fronte a lei.
Era invisibile, ma Olya poteva sentirla con la mano.
La porta si aprì e Olya si ritrovò in un giardino magico.
Nel giardino crescevano piante insolite.
C'erano funghi rosa e fiori blu.
Olya vide un cespuglio con lamponi dorati.
Si avvicinò al cespuglio e colse con cura una bacca.
Non appena l'ha colta, piccole lucciole hanno iniziato a volare intorno a lei.
Olya si rese conto che quel giardino era magico.
Sentiva la gioia nel cuore.
All'improvviso, un uomo anziano apparve di fronte a lei.
Disse:
- Hai trovato il lampone d'oro.
- Ma ricorda, se prendi la bacca, devi fare una buona azione.
Olya annuì.
Tornò al villaggio.
Lungo la strada vide un vecchio gattino.
Il gattino si era perso.
Olya lo prese in braccio.
Lo portò a casa.
Non appena Olya arrivò a casa, i lamponi dorati nel suo cestino cominciarono a brillare di più.
Olya capì di aver fatto la scelta giusta.
Da allora Olya si recava spesso nel giardino magico.
Ogni volta ci andava con buone intenzioni.
I lamponi dorati divennero per lei un simbolo di gentilezza.
Jan. 28, 2025
Des framboises dorées.
Des framboises dorées.
Olya vivait dans un petit village à la lisière de la forêt.
Chaque matin, elle prenait son panier et se rendait dans la forêt pour cueillir des baies.
Aujourd'hui, c'était un matin spécial.
Olya avait entendu dire qu'une baie rare poussait dans la forêt : la framboise dorée.
Elle décida de partir à la recherche de cette baie.
Olya marcha le long des sentiers familiers.
Soudain, elle remarqua que la forêt était devenue inhabituelle.
Les arbres sont devenus plus grands.
L'herbe commençait à briller.
Olya continua à marcher jusqu'à ce qu'elle aperçoive un vieux pont de pierre.
Le pont était recouvert de mousse.
Une rivière claire coulait sous le pont.
Olya décida de traverser le pont.
Lorsqu'elle atteignit l'autre côté, une étrange porte apparut devant elle.
Elle était invisible, mais Olya pouvait la sentir avec sa main.
La porte s'ouvrit et Olya se retrouva dans un jardin magique.
Il y avait des plantes inhabituelles qui poussaient dans le jardin.
Il y avait des champignons roses et des fleurs bleues.
Olya vit un buisson avec des framboises dorées.
Elle s'approcha du buisson et cueillit soigneusement une baie.
Dès qu'elle l'a cueillie, de petites lucioles ont commencé à voler autour d'elle.
Olya se rendit compte que ce jardin était magique.
Elle ressentait de la joie dans son cœur.
Soudain, un vieil homme apparut devant elle.
Il lui dit : « Tu as trouvé la framboise d'or :
- Tu as trouvé la framboise d'or.
- Mais n'oublie pas que si tu prends la baie, tu dois faire une bonne action.
Olya acquiesça.
Elle retourna au village.
En chemin, elle vit un vieux chaton.
Le chaton était perdu.
Olya le prit dans ses bras.
Elle le ramena chez elle.
Dès qu'Olya arriva à la maison, les framboises dorées dans son panier commencèrent à briller plus fort.
Olya comprit qu'elle avait fait le bon choix.
Depuis lors, Olya vient souvent au jardin magique.
Chaque fois, elle y allait avec de bonnes intentions.
Les framboises dorées sont devenues pour elle un symbole de bonté.
Jan. 28, 2025
Goldene Himbeeren
Goldene Himbeeren
Olja lebte in einem kleinen Dorf am Waldrand.
Jeden Morgen nahm sie ihren Korb und ging in den Wald, um Beeren zu sammeln.
Heute war ein besonderer Morgen.
Olja hatte gehört, dass im Wald eine seltene Beere wuchs – die goldene Himbeere.
Sie beschloss, diese Beere zu finden.
Olja ging die vertrauten Pfade entlang.
Plötzlich bemerkte sie, dass der Wald ungewöhnlich geworden war.
Die Bäume wurden höher.
Das Gras begann zu leuchten.
Olja ging weiter, bis sie eine alte Steinbrücke sah.
Die Brücke war mit Moos bedeckt.
Unter der Brücke floss ein klarer Fluss.
Olja beschloss, über die Brücke zu gehen.
Als sie die andere Seite erreichte, erschien eine seltsame Tür vor ihr.
Sie war unsichtbar, aber Olja konnte sie mit der Hand fühlen.
Die Tür öffnete sich und Olya fand sich in einem magischen Garten wieder.
In dem Garten wuchsen ungewöhnliche Pflanzen.
Es gab rosa Pilze und blaue Blumen.
Olya sah einen Busch mit goldenen Himbeeren.
Sie ging zu dem Busch und pflückte vorsichtig eine Beere.
Sobald sie sie gepflückt hatte, flogen kleine Glühwürmchen um sie herum.
Olya wurde klar, dass dieser Garten magisch war.
Sie fühlte Freude in ihrem Herzen.
Plötzlich stand ein alter Mann vor ihr.
Er sagte:
„Du hast die goldene Himbeere gefunden.
Aber denk daran, wenn du die Beere nimmst, musst du eine gute Tat vollbringen.“
Olja nickte.
Sie ging zurück ins Dorf.
Unterwegs sah sie ein altes Kätzchen.
Das Kätzchen hatte sich verlaufen.
Olja nahm es in die Arme.
Sie nahm das Kätzchen mit nach Hause.
Sobald Olya zu Hause ankam, begannen die goldenen Himbeeren in ihrem Korb heller zu leuchten.
Olya wurde klar, dass sie die richtige Entscheidung getroffen hatte.
Seitdem kam Olya oft in den magischen Garten.
Jedes Mal ging sie mit guten Absichten dorthin.
Goldene Himbeeren wurden für sie zum Symbol der Güte.
Jan. 28, 2025
Олена
Олена
Була дівчинка.
Її звали Олена.
Їй було десять років.
Олена дуже любила малювати.
Щодня після школи вона сідала за стіл.
Вона брала олівці та папір.
Олена малювала будиночки, дерева і тварин.
Одного разу Олена вирішила намалювати будинок своєї мрії.
Спочатку вона намалювала дах.
Потім вона намалювала вікна та двері.
Поруч із будинком вона додала сад із квітами.
У саду було велике дерево.
Олена довго дивилася на малюнок.
Їй здалося, що чогось не вистачає.
Вона подумала і додала паркан.
Але все одно чогось не вистачало.
До кімнати зайшов її молодший брат.
Його звали Ваня.
Він подивився на малюнок.
Ваня сказав, що будинок порожній.
Він запитав, чому там немає людей.
Олена погодилася з ним.
Вона взяла олівець і намалювала маму біля дверей.
Потім додала тата в саду.
Поруч із деревом вона намалювала себе і Ваню.
Тепер малюнок став яскравим і живим.
Але тут Олена помітила дивне.
На малюнку за парканом з'явилася маленька кішка.
Олена не пам'ятала, щоб малювала її.
Кішка ніби дивилася на неї.
Ваня засміявся і сказав, що це він намалював кішку.
Олена посміхнулася.
Кішка зробила малюнок ще кращим.
Тепер будинок здавався справжнім.
Олена повісила малюнок на стіну.
Він став її улюбленим.
Щоразу, дивлячись на нього, вона згадувала, як добре, коли сім'я разом.
Jan. 28, 2025
Lena
Lena
Havia uma rapariga.
O seu nome era Lena.
Tinha dez anos de idade.
A Lena gostava muito de desenhar.
Todos os dias, depois da escola, sentava-se na sua secretária.
Pegava em lápis e papel.
Lena desenhava casas, árvores e animais.
Um dia, Lena decidiu desenhar a casa dos seus sonhos.
Primeiro desenhou o telhado.
Depois desenhou janelas e portas.
Ao lado da casa, desenhou um jardim com flores.
Havia uma grande árvore no jardim.
A Lena olhou para o desenho durante muito tempo.
Pareceu-lhe que faltava alguma coisa.
Pensou no assunto e acrescentou uma vedação.
Mas ainda faltava alguma coisa.
O seu irmão mais novo entrou no quarto.
O seu nome era Vanya.
Ele olhou para o desenho.
O Vanya disse que a casa estava vazia.
Perguntou porque é que não havia lá pessoas.
Lena concorda com ele.
Pegou num lápis e desenhou a mamã à porta.
Depois acrescentou o papá no jardim.
Ao lado da árvore, desenhou-se a si própria e a Vanya.
Agora, o desenho tornou-se brilhante e vivo.
Mas depois Lena reparou numa coisa estranha.
Um pequeno gato apareceu no desenho atrás da vedação.
Lena não se lembrava de o ter desenhado.
Era como se o gato estivesse a olhar para ela.
Vanya riu-se e disse que tinha sido ele a desenhar o gato.
Lena sorriu.
O gato tornou o desenho ainda melhor.
Agora a casa parecia real.
Lena pendurou o desenho na parede.
Tornou-se o seu favorito.
Sempre que olhava para ele, lembrava-se de como era bom ter uma família unida.
Jan. 28, 2025
Lena
Lena
Była sobie dziewczynka.
Miała na imię Lena.
Miała dziesięć lat.
Lena bardzo lubiła rysować.
Codziennie po szkole siadała przy biurku.
Brała ołówki i papier.
Lena rysowała domy, drzewa i zwierzęta.
Pewnego dnia Lena postanowiła narysować swój wymarzony dom.
Najpierw narysowała dach.
Następnie narysowała okna i drzwi.
Obok domu dodała ogród z kwiatami.
W ogrodzie rosło duże drzewo.
Lena długo przyglądała się rysunkowi.
Wydawało jej się, że czegoś brakuje.
Pomyślała o tym i dodała ogrodzenie.
Ale wciąż czegoś brakowało.
Do pokoju wszedł jej młodszy brat.
Miał na imię Wania.
Spojrzał na rysunek.
Wania powiedział, że dom jest pusty.
Zapytał, dlaczego nie ma tam ludzi.
Lena zgodziła się z nim.
Wzięła ołówek i narysowała mamę przy drzwiach.
Potem dodała tatę w ogrodzie.
Obok drzewa narysowała siebie i Wanię.
Teraz rysunek stał się jasny i żywy.
Ale wtedy Lena zauważyła coś dziwnego.
Na rysunku za płotem pojawił się mały kot.
Lena nie pamiętała, jak go rysowała.
Wyglądało to tak, jakby kot na nią patrzył.
Wania roześmiał się i powiedział, że to on narysował kota.
Lena uśmiechnęła się.
Kot sprawił, że rysunek był jeszcze lepszy.
Teraz dom wydawał się prawdziwy.
Lena powiesiła rysunek na ścianie.
Stał się jej ulubionym.
Za każdym razem, gdy na niego patrzyła, przypominała sobie, jak dobrze jest mieć rodzinę razem.
Jan. 28, 2025
レナ
レナ
女の子がいました。
彼女の名前はレナ。
10歳でした。
レナは絵を描くのが大好きでした。
学校が終わると、毎日机に向かいました。
鉛筆と紙を取り出して、
家や木や動物を描きました。
ある日、レナは夢の家を描くことにしました。
まず屋根を描きました。
それから窓とドアを描きました。
家の隣には花壇を描きました。
庭には大きな木がありました。
レナは長い間その絵を見つめていました。
何かが足りないように思えました。
よく考えて、フェンスを描き足しました。
それでもまだ何かが足りません。
弟が部屋に入ってきました。
弟の名前はヴァーニャです。
弟は絵を見ました。
ヴァーニャは家の中が誰もいないと言いました。
なぜ誰もいないのかと尋ねました。
レナは弟の意見に賛成した。
そして鉛筆を取って、ドアにママを描いた。
それから庭にパパを描いた。
木の隣に自分とヴァニャを描いた。
すると絵は生き生きとしてきた。
しかし、レナは奇妙なことに気づいた。
フェンスの後ろに小さな猫が現れたのだ。
レナは猫を描いた覚えはなかった。
まるで猫が自分を見ているようだった。
ヴァニヤは笑いながら、猫を描いたのは自分だと言いました。
レナは微笑みました。
猫のおかげで絵がさらに良くなりました。
今では家が本物のように見えます。
レナは絵を壁に掛けました。
お気に入りの絵になりました。
見るたびに、家族が一緒にいることがどんなに素晴らしいかを思い出しました。
Jan. 28, 2025
Lena
Lena
Il y avait une fille.
Elle s'appelait Lena.
Elle avait dix ans.
Lena aimait beaucoup dessiner.
Chaque jour, après l'école, elle s'asseyait à son bureau.
Elle prend des crayons et du papier.
Lena dessine des maisons, des arbres et des animaux.
Un jour, Lena décida de dessiner la maison de ses rêves.
Elle dessina d'abord le toit.
Puis elle dessina les fenêtres et les portes.
A côté de la maison, elle ajouta un jardin avec des fleurs.
Il y avait un grand arbre dans le jardin.
Lena a regardé son dessin pendant un long moment.
Il lui semblait qu'il manquait quelque chose.
Elle y réfléchit et ajouta une clôture.
Mais il manquait toujours quelque chose.
Son jeune frère entra dans la pièce.
Il s'appelait Vanya.
Il regarda le dessin.
Vanya a dit que la maison était vide.
Il demanda pourquoi il n'y avait personne.
Lena était d'accord avec lui.
Elle prit un crayon et dessina maman à la porte.
Puis elle ajouta papa dans le jardin.
À côté de l'arbre, elle se dessina elle-même et dessina Vanya.
Le dessin est devenu lumineux et vivant.
Mais Lena remarqua alors quelque chose d'étrange.
Un petit chat est apparu dans le dessin, derrière la clôture.
Lena ne se souvenait pas l'avoir dessiné.
C'était comme si le chat la regardait.
Vanya rit et dit que c'est lui qui a dessiné le chat.
Lena sourit.
Le chat rendait le dessin encore plus beau.
Maintenant, la maison semblait réelle.
Lena accrocha le dessin au mur.
Il devint son préféré.
Chaque fois qu'elle le regardait, elle se rappelait combien il était bon d'avoir une famille unie.
Jan. 28, 2025
Lena
Lena
Es gab ein Mädchen.
Ihr Name war Lena.
Sie war zehn Jahre alt.
Lena liebte es sehr zu zeichnen.
Jeden Tag nach der Schule setzte sie sich an ihren Schreibtisch.
Sie nahm Bleistifte und Papier.
Lena zeichnete Häuser, Bäume und Tiere.
Eines Tages beschloss Lena, ihr Traumhaus zu zeichnen.
Zuerst zeichnete sie das Dach.
Dann zeichnete sie Fenster und Türen.
Neben dem Haus fügte sie einen Garten mit Blumen hinzu.
Im Garten stand ein großer Baum.
Lena betrachtete die Zeichnung lange Zeit.
Ihr schien, als würde etwas fehlen.
Sie dachte darüber nach und fügte einen Zaun hinzu.
Aber es fehlte immer noch etwas.
Ihr jüngerer Bruder kam ins Zimmer.
Er hieß Vanya.
Er betrachtete die Zeichnung.
Vanya sagte, das Haus sei leer.
Er fragte, warum dort keine Menschen seien.
Lena stimmte ihm zu.
Sie nahm einen Bleistift und zeichnete Mama an der Tür.
Dann fügte sie Papa im Garten hinzu.
Neben den Baum zeichnete sie sich selbst und Wanja.
Jetzt wurde die Zeichnung bunt und lebendig.
Aber dann bemerkte Lena etwas Seltsames.
Eine kleine Katze erschien in der Zeichnung hinter dem Zaun.
Lena konnte sich nicht daran erinnern, sie gezeichnet zu haben.
Es war, als würde die Katze sie ansehen.
Vanya lachte und sagte, dass er die Katze gezeichnet habe.
Lena lächelte.
Die Katze machte die Zeichnung noch besser.
Jetzt wirkte das Haus echt.
Lena hängte die Zeichnung an die Wand.
Es wurde ihr Lieblingsbild.
Jedes Mal, wenn sie es ansah, erinnerte sie sich daran, wie schön es war, eine Familie zu haben.
Jan. 28, 2025
Добрий кіт Мурчик
Добрий кіт Мурчик
Було маленьке кошеня.
Кошеня звали Мурчик.
Мурчик був пухнастий і сірий.
Мурчик жив у будинку з дівчинкою Машею.
Маша дуже любила Мурчика.
Щодня Маша грала з Мурчиком.
Маша кидала м'ячик, а Мурчик його ловив.
Мурчик любив бігати за м'ячиком.
Мурчик любив грати з мотузочкою.
Маша завжди сміялася, коли Мурчик стрибав.
Одного разу Маша і Мурчик гуляли у дворі.
Мурчик помітив щось у кущах.
Мурчик підійшов ближче.
У кущах сидів маленький птах.
Мурчик хотів підійти до птаха.
Маша побачила це.
Маша швидко покликала Мурчика.
Маша сказала, що птаха чіпати не можна.
Мурчик послухався Машу.
Маша похвалила Мурчика.
Маша підняла птаха.
У птаха було зламано крило.
Маша вирішила допомогти птаху.
Маша віднесла птаха додому.
Мурчик йшов за Машею.
Удома Маша зробила птаху гніздо.
Маша принесла птаху їжу та воду.
Мурчик сидів поруч із гніздом.
Мурчик дивився на птаха і не чіпав його.
За кілька днів птах одужав.
Маша випустила птаха на вулицю.
Мурчик подивився, як птах полетів.
Маша похвалила Мурчика за доброту.
Відтоді Мурчик став ще добрішим.
Jan. 28, 2025
Dobry kot Murchik
Dobry kot Murchik
Był sobie mały kotek.
Kociak miał na imię Murchik.
Murchik był puszysty i szary.
Murchik mieszkał w domu z dziewczynką Maszą.
Masza bardzo kochała Murchika.
Każdego dnia Masza bawiła się z Murchikiem.
Masza rzucała piłkę, a Murchik ją łapał.
Murchik uwielbiał biegać za piłką.
Murchik lubił bawić się liną.
Masza zawsze się śmiała, kiedy Murchik skakał.
Pewnego dnia Masza i Murchik spacerowali po podwórku.
Murchik zauważył coś w krzakach.
Masza podeszła bliżej.
W krzakach siedział mały ptaszek.
Murchik chciał podejść do ptaszka.
Masza go zobaczyła.
Masza szybko zawołała Murczika.
Masza powiedziała, że nie wolno dotykać ptaszka.
Murchik był posłuszny Maszy.
Masza pochwaliła Murczika.
Masza podniosła ptaka.
Ptak miał złamane skrzydło.
Masza postanowiła pomóc ptaszkowi.
Masza zabrała ptaka do domu.
Murchik poszedł za Maszą.
W domu Masza zrobiła ptaszkowi gniazdo.
Masza przyniosła ptaszkowi jedzenie i wodę.
Murchik usiadł obok gniazda.
Murchik patrzył na ptaka, ale go nie dotykał.
Po kilku dniach ptak poczuł się lepiej.
Masza wypuściła ptaka na ulicę.
Murchik patrzył, jak ptak odlatuje.
Masza pochwaliła Murczika za jego dobroć.
Od tego czasu Murchik stał się jeszcze bardziej uprzejmy.
Jan. 28, 2025
いい猫ムルチク
いい猫ムルチク
小さな子猫がいました。
その子猫の名前はムルチクでした。
ムルチクはふわふわで灰色でした。
ムルチクはマーシャという女の子のいる家で暮らしていました。
マーシャはムルチクをとても愛していました。
毎日マーシャはムルチクと遊びました。
マーシャはボールを投げ、ムルチクはそれをキャッチしました。
ムルチクはボールを追いかけるのが大好きでした。
ムルチクはロープで遊ぶのが好きでした。
ムルチクがぴょんぴょん跳ねるとマーシャはいつも笑いました。
ある日、マーシャとムルチクは庭を歩いていました。
ムルチクは茂みの中で何かを見つけました。
ムルチクは近づいて行きました。
茂みの中に小さな鳥が座っていました。
ムルチクは鳥に近づこうとしました。
マーシャはそれを見ました。
マーシャはすぐにムルチクを呼びました。
マーシャは、鳥には触れてはいけないと言いました。
マーシャに従ったマーチク。
マーシャはマーチクを褒めました。
マーシャは鳥を手に取りました。
鳥は翼を折っていました。
マーシャは鳥を助けようと決めました。
マーシャは鳥を家に連れて帰りました。
マーチクはマーシャの後を追いました。
家に着くと、マーシャは鳥のために巣を作りました。
マーシャは鳥に餌と水を与えました。
ムルチクは巣の隣に座りました。
ムルチクは鳥を見ましたが、触りませんでした。
数日後、鳥は元気になりました。
マーシャは鳥を外に出しました。
ムルチクは鳥が飛び立つのを見守りました。
マーシャはムルチクの優しさを褒めました。
それ以来、ムルチクはさらに優しくなりました。
Jan. 28, 2025
Il buon gatto Murchik
Il buon gatto Murchik
C'era un gattino.
Il gattino si chiamava Murchik.
Murchik era soffice e grigio.
Murchik viveva in una casa con una bambina, Masha.
Masha voleva molto bene a Murchik.
Ogni giorno Masha giocava con Murchik.
Masha lanciava una palla e Murchik la prendeva.
A Murchik piaceva correre dietro alla palla.
A Murchik piaceva giocare con la corda.
Masha rideva sempre quando Murchik saltava.
Un giorno Masha e Murchik stavano passeggiando in giardino.
Murchik notò qualcosa tra i cespugli.
Murchik si avvicinò.
C'era un uccellino seduto tra i cespugli.
Murchik voleva avvicinarsi all'uccello.
Masha lo vide.
Masha chiamò subito Murchik.
Masha disse che l'uccello non doveva essere toccato.
Murchik obbedì a Masha.
Masha lodò Murchik.
Masha raccolse l'uccello.
L'uccello aveva un'ala rotta.
Masha decise di aiutarlo.
Masha portò l'uccello a casa.
Murchik seguì Masha.
A casa, Masha costruì un nido per l'uccello.
Masha portò all'uccello cibo e acqua.
Murchik si sedette accanto al nido.
Murchik guardava l'uccello e non lo toccava.
Dopo qualche giorno l'uccello migliorò.
Masha fece uscire l'uccello in strada.
Murchik guardò l'uccello volare via.
Masha lodò Murchik per la sua gentilezza.
Da allora, Murchik è diventato ancora più gentile.
Jan. 28, 2025
Gute Katze Murchik
Gute Katze Murchik
Es gab ein kleines Kätzchen.
Das Kätzchen hieß Murchik.
Murchik war flauschig und grau.
Murchik lebte in einem Haus mit einem Mädchen namens Masha.
Masha liebte Murchik sehr.
Jeden Tag spielte Masha mit Murchik.
Masha warf einen Ball und Murchik fing ihn.
Murchik liebte es, dem Ball hinterherzulaufen.
Murchik spielte gerne mit dem Seil.
Mascha lachte immer, wenn Murchik sprang.
Eines Tages gingen Mascha und Murchik im Hof spazieren.
Murchik bemerkte etwas im Gebüsch.
Murchik kam näher.
Dort saß ein kleiner Vogel im Gebüsch.
Murchik wollte sich dem Vogel nähern.
Mascha sah ihn.
Mascha rief Murchik schnell zu sich.
Masha sagte, dass der Vogel nicht berührt werden dürfe.
Murchik gehorchte Masha.
Masha lobte Murchik.
Masha nahm den Vogel auf.
Der Vogel hatte einen gebrochenen Flügel.
Masha beschloss, dem Vogel zu helfen.
Masha nahm den Vogel mit nach Hause.
Murchik folgte Masha.
Zu Hause baute Masha dem Vogel ein Nest.
Masha brachte dem Vogel Futter und Wasser.
Murchik saß neben dem Nest.
Murchik schaute den Vogel an, ohne ihn zu berühren.
Nach ein paar Tagen ging es dem Vogel besser.
Mascha ließ den Vogel auf die Straße hinaus.
Murchik sah dem Vogel nach, wie er davonflog.
Mascha lobte Murchik für seine Freundlichkeit.
Seitdem ist Murchik noch freundlicher geworden.
Jan. 28, 2025
Jan. 28, 2025
Posting articles everyday is so difficult .
My goal in this year was posting articles here every day. But my post an article last time was 3rd January and now it’s 28th January… Did I ride a Time Machine? Today I write this article in a bar while I drink alone. I love this time. But if I come to a bar every day I lose a lot of money and my health. How do drinking people keep there money and health? Please tell me about it.
Jan. 28, 2025
Diary
Today, I'm going to start writing a diary of what's going on in my life in English.
So, yesterday, a new chapter in my life began when I decided to quit my job as a truck driver and completely change my environment. It was a difficult decision for me because I had been working here for the last 2 years and I liked everything very much. I had a very interesting life experience, met new people, saw many beautiful and impressive places, and even managed to learn Polish to an acceptable level while working here. But recently, I realized that this job holds me back and does not allow me to develop both career-wise and personally. I am also tired of living like a dog in a car; I don't like the concept of international trucking at all; my sleep sucks here, I can't fully exercise, and I am killing my already damaged back. But the main reason for me is that I am missing the best years of my life here - my youth. I don't want to trade my youth for money anymore...
Jan. 28, 2025
Jan. 28, 2025
Case abbandonate
Nel mio borgo ci sono molte case abbandonate. All'inizio del secolo, sembra che molti uomini abbastanza ricchi avessero una casa seconda qui. Naturalmente, è da tanto che sono morti. Il problema è que legalmente, la municipalità non può fare niente con i beni immobili senza l'accordo di tutti i discendenti, che sono gli eredi attuali. Prima, deve regolare i casi di successione. Inutile dire che per il sindaco di un piccolo comune, cercare le centenaie di eredi che sono oggi sparsi nel paese intero è come cercare un ago nel pagliaio...
O gli eredi non sanno affatto che il nonno (o bisnonno!) aveva una casa seconda in Borgogna, o non gli importa ma penso che infine, non se ne freghino perché in caso contrario si sarebbero manifestati da molto tempo!
Comunque nulla si muove. La situazione si trova a un punto morto e queste case cadono in rovina. Credo che alcune possano essere rinovate ma la municipalità vuole demolire le due che si trovano in fondo alla mia via per esempio perché sono rovine, non c'è nessuna altra soluzione.
Abbiamo una crisi degli alloggi e si deverebbero distruggere decine di case perché l'amministrazione è paralizzata dalle proprie regole! Non sono un anarchico, totalmente rispetto il diritto alla proprietà, ma ci dovrebbe essere una prescrizione per tali casi. Ché senso ha di lasciare case terminare così?
22:16:58 (UTC)
Streaks reset at midnight (00:00)